Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…
Для пошуку на сторінці використовуйте комбінацію клавіш Ctrl+F
Беріть участь!

Вадим КАРПЕНКО.

Видавництво. Робота з автором та замовником.

Епіграф: Одну стареньку пару запитали:
— Як вам вдалося стільки років прожити у мирі і злагоді?
— З роками ми навчилися не розпускати язики.

Про що думає Автор, коли вперше звертається до видавця зі своїм рукописом, за доведення якого до стану готової книжки наважився сплатити власні гроші? Один студент на це питання не задумавшись відповів: «Він думає, що його книжку зроблять найкращим чином!» Якби ж то. Практика показує, що більшість замовників у цьому випадку потерпає від думки: «А чи ж мене не кинуть?». Потім ця думка деталізується і продукує наступні: «Це ж точно вчасно не зроблять», «Це ж нароблять у книзі помилок…», «А хто мені поверне вкладені кошти? Це ж видавництво на мені наживається». Звісно, що такі думки спонукають Автора до «превентивних заходів» і буває, що навіть після якісного виконання роботи обоє, і Автор, і Видавець раді довіку один одного не бачити.

Отже, через що найчастіше виникають конфлікти?

1. Бажання отримати книгу швидко. При цьому не враховується, що нормальний термін для випуску в світ книги обсягом 200 сторінок – як для народження дитини – 9 місяців. На практиці – більше двох місяців Замовник не витримує. Придумуються найрізноманітніші аргументи для прискорення видання – вже намічені презентації, початок навчального року (якщо це підручник), власний день народження і т. п. При цьому часто виходить, що Автор ті самі дев’ять місяців «все збирався занести книгу до видавництва, та часу не було». В результаті – маємо те що маємо – на полицях книгарень безліч неякісно відредагованих книжок з неохайним макетуванням (як автор приніс – так і надрукували). За цим помітно падає і культура видання книг, що випускаються коштом самих видавництв. Заради справедливості слід зазначити, що основними «прискорювачами» в обох випадках виступають все-таки економічна нестабільність, постійне зростання цін на папір, системні нерозрахунки книгарень з видавництвами, збайдужіння суспільства до книжкової продукції.

2. Загальний психічний стан і темперамент Замовника. Особливо складно працювати з людьми, які роблять свою книжку вперше – вони нервують найбільше. Буває, що клієнт намагається контролювати кожен крок видавництва і кожен день ним прожитий, чим власне заважає процесу роботи. Знервовані люди тільки нароблять більше помилок і ризик отримання браку на виході зростає, або ж і взагалі не зможуть певний час працювати – творча робота вимагає спокою і зосередженості – що неминуче призведе до майбутніх збитків.

3. Прописані в угоді на видання книги строки і їх реальне дотримання. Тут проблема виникає в першу чергу через складність оцінити необхідний для роботи над книгою найкоротший строк – Автор вимагає завжди найкоротший – оскільки у процесі роботи може виявитися потреба додаткового редагування та коректури. Перед видавництвом може постати дилема – або робити книжку неякісною і ганьбитися (у цих випадках в першу чергу страждатиме імідж видавництва, бо Автор виглядатиме тільки його жертвою, якій «угробили» книжку) або конфліктувати з автором, який не хоче чекати….

4. Небажання або неспроможність Замовника оплачувати редагування. Більшість одразу з порога заявляє «Там усе зроблено. Лишилося тільки надрукувати». Насправді ж, так подати рукопис може тільки Автор, який не вперше працює з конкретним видавництвом та й те для видавництва надто рідкісне щастя. Отже, сумлінний видавець так чи сяк зробить косметичну коректуру за рахунок власного часу і коштів, проте навряд чи йому це зарахується на позитив, бо ж, як знають фахівці – книжок без помилок не буває, а у готовій, щойно виданій книзі, їх чомусь видно найперше. Тоді з Автором трапляється справжня істерика і добрі стосунки Автор-Видавець відновлюються не раніше ніж днів за три (підтверджений практикою нормальний строк для людей адекватних). Попереднє передавання макету книжки на вичитку Авторові справі не зарадять, бо більшість Авторів дописавши книжку вже не можуть читати свій текст, так він їм остобрид. Те, що окрім них, текст вичитувати ніхто не буде, бо угодою це не обумовлено, їх не надто хвилює. «А може якось то воно буде». От «якось» і виходить. А винним хтось має бути. І звісно — не Автор. Бували випадки, коли наче сумлінному авторові при стислих (Автором же визначених) строках тричі давали текст на вичитку і отримували майже без правок, а отримавши книгу з друку він одразу ж сідав читати її найуважнішим чином і, звісно, знаходив ще безліч недоречностей. За своє життя бачив тільки кількох, які справді вміли дуже уважно читати свої тексти.

5. Питання «Коли буде?». «Коли вже можна буде отримати готову книжку?» — «Розумієш, тут ще багато залежить від того чи буде у друкарні черга, бо у них в цей час можуть бути інші замовлення, і тонер для принтера треба буде придбати – дай Боже, щоб був на складі, бо тоді доведеться чекати, поки фірма з митного складу нову партію отримає… Тож, щоб гарантовано, давай візьмемо тижнів два» — «Ой мені так би треба було швидше…» — «Ну, гаразд, я завтра перетелефоную партнерам, спробую, наскільки зможу прискорити» — «Чудово, то коли ж буде?» Інший варіант: «Ти знаєш, я оце подивився роздрукований текст моєї книги і зрозумів, що не встиг вставити важливі речі. То ж я там подописував багато і додав кілька сторінок в рукописному варіанті» — «Нічого, ми все наберемо і правки внесемо» — «То коли ж буде готово?» — «?!! Може одразу покажеш, що ти там подописував, щоб я хоч знав який там обсяг роботи». Одним словом найскладніше і найконфліктніше питання, особливо коли обумовлені наперед строки вже пройшли і саме через те, що Автор здав у видавництво книгу у ще далеко не дописаному варіанті. Дехто тільки тоді й може її доробляти. Інакше немає стимулу… Не любимо ми, видавці, точних дат. Щоб книжка вийшла хорошою, вона має робитися спокійно, без поспіху. Після вичитки чи макетування текст має відлежатись, коли редактор зможе поглянути на нього свіжим, не замиленим оком і краще оцінити можливі недоліки. Якщо підганяти працівників чи партнерів, уважність у людей падає і можна наробити ще й яких дурниць на суто механічному рівні. Тут саме якість (відповідність нормам) має бути на першому місці. Проте, поліграфісти через такі питання нервують ще більше ніж ми.

6. Один з найважчих випадків, коли клієнт «не розбирається у комп’ютері». Тоді все. Ви будете робити книгу за Автора повністю. А отримуєте матеріал у вигляді численних нерозсортованих цифрових фотографій («Ви вже розберіться, бо я не тямлю у тих назвах файлів»), текстових файлів окремих покреслених аркушів, які не піддаються скануванню через Fine Reader, що додаються до начебто «повністю набраного кимось тексту». Найгірше, що такі люди особливо напирають на строках і ваші аргументи, щодо необхідності виконання тих чи інших робіт, які вимагають часу, його не обходять. «Я у цьому не розбираюся».

7. Автор, замість уважно вичитувати текст (верстку), втручається у дизайн обкладинки (тут треба яскравіший колір!), вимагаючи фактично її погіршити, оскільки не має досвіду роботи з поліграфією і не уявляє, що ж воно вийде в результаті. Оскільки за полемікою увага відволікається на непотрібні речі, а строку ніхто не додає імовірно в результаті побачити серйозні помилки у макеті або помилку у прізвищі Автора на корінці книжки. Зате сам автор з його точки зору виходить не винен. Просто видавець був якийсь незговірливий і впертий.

8. Автор (замовник) порушує норми Конституції, адміністративного чи карного законодавства за логікою «я так написав, значить так треба і мене ваше законодавство не обходить». Переважно це неадекватно і не фахово висловлені суб’єктивні думки щодо конкретних публічних осіб, зокрема політиків, недопустимі висловлювання про реальних осіб з оточення Автора (образа честі і гідності), які можуть дати підстави для судових позовів з боку цих осіб або їхніх нащадків; заклики до зміни конституційного ладу, провокація ксенофобії, неусвідомлюване повторення чиїхось передвиборчих тез маніпулятивного характеру, релігійна нетерпимість; пропаганда ідей, що загрожують територіальній цілісності країни тощо. Переважно Автора вдається переконати протягом кількох днів. В інших випадках видавцеві краще відмовитися від співпраці або принаймні істотно підняти ціну…

Що ж таки робити Видавцеві?

1. Дотримуватися встановленого у видавництві порядку проходження рукопису і протоколювати різні етапи роботи над рукописом, щоб усім було спокійніше.

2. Грамотно формувати ціну на видавничо-редакційні послуги (занижена ціна гарантовано спровокує майбутній конфлікт).

3. Вимагати від Автора (Замовника) дотримуватися встановлених видавництвом технічних умов роботи та здавання матеріалів.

4. Максимально підтримувати контакт з Автором на всіх етапах роботи над рукописом, але в розумних межах, щоб Автор не заважав роботі видавництва і не заважав відлагодженим технологічним процесам.

5. Найпростіше і найдешевше ідентифікувати конфліктного клієнта ще на першій зустрічі і знайти привід не братися за його замовлення взагалі. Але ж багато хто спершу виглядають такими неконфліктними… І ще — на жаль, найконфліктнішими бувають таки талановиті. Добре, що не всі.

Що необхідно пам’ятати Авторові?

Якщо хочете мати якісну книгу і менше нервувати у процесі співпраці з видавництвом, слід врахувати кілька важливих моментів:

1. Якісна книга – це в першу чергу якісний текст з точки зору задуму, сюжету та викладу, а вже потім його редагування, коректура і поліграфічне виконання. Цю якість можете забезпечити тільки Ви самі.

2. Якщо вже Ви вирішили довіритись конкретному видавництву чи видавцеві, а тим більше довірити йому свої кошти, значить у Вас на це були підстави. Будьте послідовними і не відволікайте фахівців підозрами у їхньому непрофесіоналізмі чи непорядності. Люди нервуватимуть і не так уважно робитимуть Вашу книгу (бо ж думками відволікатимуться на Вас навіть тоді, якщо Вас немає поряд).

3. Термін виготовлення Вашої книги може бути продовжений і має бути продовжений, якщо від цього залежить якість кінцевого продукту. Зокрема, якщо Ви бачите, що наробили помилок і видавництво береться їх виправляти. Слід пам’ятати що якісна вичитка і відповідне внесення правок робиться не за один день і не за один раз. В ідеальному варіанті має бути не менше трьох вичиток, залежно від кількості помилок чи складності тексту (наявності приміток, посилань, бібліографічних даних тощо). В разі Вашої неготовності до співпраці (або небажання) видавництво має право написати в книзі «видавництво не несе відповідальність за якість редагування та допущені помилки» або «текст подається в авторській редакції», що по суті одне й те саме. В будь-якому разі ганьба за неякісне видання ляже і на Вас, і на видавництво.

4. Не дописуйте книгу, коли отримуєте текст від видавництва на вичитку. Ви мали її дописати до того, як підписали з видавництвом угоду. Інакше будь-яка наступна Ваша вичитка лишатиметься першою – за кількістю пропущених помилок. Взагалі, чим менше змін до тексту та макету в процесі виробництва тим гарантованіше отримаєте наприкінці якісний результат.

5. Якщо Ви зробили першу вичитку тексту і отримали від видавництва виправлений текст, не вимагайте попередні Ваші правки, щоб звіряти чи внесли їх працівники видавництва. Адже друга вичитка робиться для того, щоб Ви побачили чи не пропустили які помилки першого разу або чи справді текст гарно звучатиме після Ваших можливих редакторських правок, а не перевіряли сумлінність роботи видавництва. За помилки в тексті ви з видавництвом несете солідарну відповідальність.

6. Під час вичитки тексту в першу чергу звертайте увагу на (1) правильність написання назви та імені Автора; (2) рік видання, інформацію на контртитулі та у випускних даних – анотація, роки, авторські права, співавтори, редактори, художники, рецензенти різні цифри, як ISBN та дата підписання до друку, номери телефонів та інші контактні дані, якщо такі зазначаються; (3) правильність змісту та відповідність зазначених у ньому номерів сторінок; (4) правильність написання назв (окремих частин книги, розділів, окремих оповідань чи поезій); (5) правильність написання прізвищ, якщо такі зустрічаються у тексті. Іншу інформацію більшість з тих, хто згодом триматиме Вашу книгу в руках може і не читати.

7. При коректурі наукових видань (зокрема збірників), різні частини яких писалися на різних комп’ютерах, найбільше часу піде на узгодження в кінцевому варіанті різних видів лапок та апострофів. Якщо Ви не виконали цю роботу до передачі рукопису у видавництво – докиньте строку на виконання редакторами цієї марудної роботи і грошенят на додаткову коректуру та внесення правок.

8. Вичитки не мають робитися надто швидко, зокрема різні їх етапи. Верстка має відлежатися, лише тоді зростають шанси на мінімізацію помилок у тексті, які Ви ж самі певніше за все і наробили, коли його писали. Виконуючи коректуру люди стомлюються і на певному етапі просто не бачать окремих деталей у тексті. Коректору необхідно відпочити від тексту переключившись, наприклад, на інший.

9. Все-таки намагайтеся не робити помилок у Ваших текстах від самого початку. Не сподівайтесь, що хтось буде грамотніший за Вас і зробить те, що Ви самі полінувалися зробити, коли писали цей текст. Або готуйтеся платити відчутно більше (часи рабовласництва та дармової роботи «на когось» давно минулися). Власне йдеться про елементарну коректність у робочих стосунках з Вашого боку.

10. Якщо дизайн книги доручено видавництву, не сподівайтеся, що з Вами радитимуться з будь-яких дрібниць. Творча робота не терпить надмірного втручання. Вам належать авторські права на текст. Авторські права на макет обкладинки належатимуть видавництву. Проте Ви вправі наперед висловити свої побажання, щодо концепції, кольорової гами, бажаного сюжету – як домовитесь. Завершена робота скоріше за все не перероблятиметься, окрім випадків відвертої невідповідності сюжету або порушення чинного законодавства чи моральних норм. Якщо Ви вмієте працювати з графічними програмами, самі любите творчість і можете власноруч створити обкладинку – творіть. Але при цьому Ви зобов’язані врахувати технічні параметри, які вимагатиме від Вас видавництво, зокрема розміри зображення (з урахуванням товщини корінця), його роздільна здатність, формат файлу, поєднання кольорів. Якщо продавати книжку береться видавництво і наполягає на власному дизайні – краще не втручайтесь. Адже в цьому випадку не Вам відповідати за фінансовий результат.

11. Особливо треба бути уважним, коли вимагаєте від видавництва нестандартного формату за Вашим бажанням. Тоді, отримуючи текст на вичитку, звертайте увагу на макет (верстку) книги та правильно виставлені поля (ширина поля, праве чи ліве розташування).

12. Ваші графічні матеріали, якщо Ви передаєте їх видавництву в електронному вигляді мають бути у форматах TIFF або JPEG з роздільною здатністю не менше 300 точок на дюйм (для чорно-білої графіки бажано 600), цифрові фото краще взагалі передавати в оригіналі. Власна обробка цифрових матеріалів може призвести до втрати якості. Матеріали з інтернету взагалі не годяться і з точки зору авторського права і з точки зору якості, за винятком окремих випадків, які мають бути узгоджені з видавництвом. Пам’ятайте, що матеріали належної якості не пройдуть через електронну пошту через великий об’єм – доведеться використовувати спеціальні файлообмінники. Якщо все-таки пройшли, значить якість все-таки нікудишня. Без творчої обробки у графічних програмах Corel Photo-Paint, Photoshop, PhotoImpact або їм подібних таке воно буде і в готовій книзі (а після обробки це просто буде вже не те).

13. Якщо Ви занадто контролювали процес виробництва, отже несете відповідальність за якість кінцевого продукту разом з видавництвом – тоді в разі можливі збитки видавництва доведеться ділити порівну.

14. Якщо Ви надумали фінансувати видання власної книжки, задумайтесь: що саме Вас цікавить? Отримання прибутку від її продажу чи творча самореалізація? Скоріше за все – останнє. Тоді сприймайте ці витрати як оплату поїздки на курорт, кошти потрачені у ресторані або на заняття престижним видом спорту — адже Ви інвестуєте у власні амбіції. Таким чином наперед убезпечите себе від розчарувань. Подумайте, якби Ваша книжка гарантовано продавалась і напевне б дала прибуток, невже не знайшлося б людей, готових інвестувати? Зате, якщо Вам таки пощастить і хоча б частина накладу буде продана, ви справді зможете порадіти, сприйнявши це як подарунок долі – такий собі бонус у вигляді читацького визнання.

14. Отримавши готову книгу, не створюйте проблем під час приймання належного Вам тиражу, якщо це тільки та книга, рукопис якої Ви здавали у видавництво і продукт не вирізняється очевидними ознаками браку – невідповідність тексту, відсутність сторінок, текст надруковано догори ногами та подібні недоліки, які не залишають читачеві можливості ознайомитися з текстом.

15. За будь-яких умов, якщо у Вас не має очевидних підстав для рекламації, не поспішайте сваритися з Видавцем. Вже через три дні продукт Вам найімовірніше сподобається і, цілком можливо, виникне бажання продовжити співробітництво.

Замість резюме.

Один колега сказав: «Я працюю виключно з великими замовленнями. З малими не хочу. Грошей ніяких, а нерви ті самі».

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Пригоди Марка та Харка
Бурлескний роман.
Всі книжки про Марка та Харка в одній. Сміх та хороший настрій гарантовані
Результати Всеукраїнського конкурсу серед підлітків «Краще літературне оповідання» 2013-2014 років дивіться тут->
Час для читання ще є (Розумні думки розумних людей)