Не в обкладинці книги справа, а в тім, що криється в рядку…
Для пошуку на сторінці використовуйте комбінацію клавіш Ctrl+F
Беріть участь!

Відкритий лист «вимерлих» козаків до укр… Народу.
(читати триста три рази перед дзеркалом зранку до ночі)


Зцілимося, браття, зцілимося…
любов`ю гарячою від душ терплячих,
бо жлобство «бидляче» — просто «хороба» народна…
може й пройде: як срачка «дитяча» чи сопля висяча?

Здоров був, народне «жло-б-идло»… — в рідній Україні, наче на чужині?
— Ганчіркою служити, і мовчки все терпіти?
— Ще й досі не набридло та не остогидло?
— То піди просрися і тихо удавися!!!

А чи не мало вам, «панове», у цій Україні в душу «насрали»,
А душу ту грішну у Бога украли… і к бісу продали!?
Голодом — не раз морили… воювати — гнали… «раком — кругом ставили»…
І в «морду — плювали»… «у говні усіх топили і з гівном мішали»…

А тобі, «жлоб-бидло» мало, все мало і мало! Будь ти, падло…
Києвське… Львівське… чи Макієвське,
Чи іще Донецьке – не дай Боже — те, що поруч діється,
Ніяк тебе не стосується — доки не «торкнеться»!

Нема в тобі совісті і божого страху,
Тільки і боїшся: що вкрадуть накрадене…
І не дадуть красти… вкрасти і продати,
А потім – пропити, або гівна всякого(непотребу) накупити.

Сидиш собі вдома, зеньки позаливши,
Крадеш в себе і дітей, розум геть пропивши…
Розікрали Україну — розпродали «всраку»,
От і «їжте» тепер, «браття», самостійну «каку».

Німці-європейці, «ме-ри-кан-ці пузаті»… — ці пузаті… а – ті…
Китайці з японцями – «завжди тобі раді»… тобі раді… і раді…;
А москалі «хороші» тобі «допоможуть»… о можуть… можуть…
Все — що не покрадено — заберуть, бо зможуть… о зможуть… змо-ж-жуть!

З прапором жовто-синім… і «тризубом»…
В «любій»… тихо… всюди…
Лазять… по Майданам… «любі мої»…
Гівнюки за«сраті»… (за «сраті» півста гривен).

Ну… хто чого вартий – той те і має:
«Хана» завтра Україні , бо Людей не має!
Нема Людей в Україні! А де ж їх узяти?
Один тільки «сучий потрох»: Всім «на все насрати»!!!

Політики «хитрожопі» з тобою пограють: «біло-синя» чи «синьо-біла» – однаково…
«Жопа з яйцями «рудими»»… а може «помаранч»…
З косою «сердечною», й «комуняки всраті» — самі себе обирають,
А потім рішають: що в кого забрати і кому продати…

А тобі «насрати», бо ти – жлоб «пархатий», в голові «без хати»… сиди собі й…
«Люби тихо!» чужу Україну – а то десь помітять, «раком» поставлять і почнуть… «дебати»!
Може й не грішили… а винний чи невинний – не тобі рішати!
Що ви там робили — ролі не грає… а як треба буде, то і «крабом» станеш … «відро-бля-ти»!

Що навколо коїться: жлоби показились…
Наче навіжені, в «нори» поховалися і «огородились».
Сиди собі «за парканом» – кому ти, «земляк», здався?
І де ти, такий, взявся — щоб ти там і «всрався»!

Засядь іще у «Кабінеті «міністрів на відкатах», і тебе «повісять» зразу… на усіх «плакатах»!
Бачиш жопу начальника – лижи, суко! І не блюй, свинюко… у «царських палатах»!
Як у голодного клопа «срака» – отака від тебе… «дяка»!
Сидиш в «говні по вуха» — пірнай… і не «патякай»!

В «говні» воне легше… «пірнати і пірнати» — але ж його треба просто прибирати!
Ну а «шо» робити! Годі «так собі» сидіти і «чогось хотіти»… до Господа — Бога нашого
Треба буде помолитись: «Боже, дай людям, хоч трохи, по-Людськи пожити!»
І як ти не «жлоб-скажена тварина» — вигрібай «гівно» з усюди, згадай: ти – Людина?!

P.S

ОЛІГАРХИ ПРАВЛЯТЬ СВІТОМ – далі править шелупонь!
(а щоб вона не заважала — повинна бігати кругами…)

 
Олігархи – вони різні: є міністри і банкіри, прокурори є і судді, бізнесмени — депутати:
Але всі вони – жЛОБКИ, всі — «удєльниє князьки»… їх «поставив» ЖЛОБ!
Верховний… а вони «єво» … «створили»: вони віддані ЙОМУ!!!
Аж до самого до гробу, аж до кіль його не зрадять… аж до кіль не продадуть!

ЖЛОБ! – це зовсім не посада, це в суспільстві таке місце…
Де уже не треба красти — треба тільки стерегти!
ЖЛОБ! – священне наше чудо! Він божественний — по праву!
Він один нам допоможе… Аж до кіль його не знімуть, не забудуть, не здадуть…

А кому він потім треба? Хай сидить собі… тихенько!
Бджіл розводить (3), п`є (2) чи нудить (1): як він Україну… любить!
Або що іще… тоді… наш «4-й» гарно вміє, як його … «того»… ну як «5-й» буде в силі!
«4-й» — «5-му»: «А от «5-ого» не буде!»

ЖЛОБ! примирить олігархів! Ви спитаєте : «-Чому?» — А щоб вони не…
«Пересрались», одне одного не вбили і політику «творили», що вподобалась ЙОМУ!!!
ЖЛОБ! одним своїм бажанням з олігарха зробить бидло…
Бидло стане олігархом – раз вподобалось ЙОМУ!!!

ЖЛОБ! слідкує за порядком: всюди ставить прокурорів…
І банкірам дає гроші, щоб вони були… «хороші»!
ЖЛОБ! слідкує за порядком і підтримує «єво»:
Бидла стало значно більше, а жлобків — однаково!

ЖЛОБ! жлобків у рабство тягне – хай не ображаються,
Не виють, не брикаються – хай бидлом залишаються!
Олігархи владні – ну хіба не «бляді»!?: з того наживаються,
З народу насміхаються: хай жлобство розвивається!

ЖЛОБ! жлобків «розвів» невдало:
«Євреї і татари «усе» у вас покрали!».
Самі, жлоби «усе» не вкрадуть – в них розуму замало!
«Жлоби татарські» і «Євреї жлобські» — ЗЛОДІЇВ пізнали!!?

А шелупонь — вона усюди, всюди лізе шелупонь…
Є «зам міністра» — олігархи, а є міністри – «шелупонь»,
Судді є — мов «олігархи», їм всі люди – «шелупонь»…
Коли ти з ЖЛОБ!ом в «обоймі» — ти «шматочок олігарха», це уже не «шелупонь»!

Шелупонь повинна вміти «трішки вкрасти»…
І робити все, що «н-д-равиться» ЖЛОБ!у.
Судді, віддані ЙОМУ!!! , швидко-швидко: дуже швидко,
Всіх посудять (чи посадять) «по уму»!

Жлоб і бидло – це повсюди, а верховний, самий-самий… він – один!
Він дуже важний, дуже добрий-дуже страшний і паскудний, як ніхто!
Ми – жлоби?! …-А «шо» ми винні: «так» «працює» в «Україні» «основний» її «закон»!
Ми не жлоби! … Ми – «жлобики манюні», ми ще юні-юні, і такі гарнюні!!!

P.P.S. Укр…(адений у Бога) народ це:

ЖЛОБ! – «друге наше щастя», бо ми так «хочемо»… «єво» «так»… і так… і ще «так»!!!

олігархи – владні бляді (« і тьоті і дяді»), українська «жлоб-еліта», серед яких є політики вдалі («хитрожопі») і політики невдалі, … а над ними стоїть ЖЛОБ!

усе інше — бидло і шелупонь (якщо шелупоні не дати красти – вона стане бидлом!)

ВИРОК: «ВСЕ ВКРАДЕНО ЗАКОННО!»
А резидент на букву «П» «наклав» «в…ето» і на «ето»!!!
Здоров будь, народне «жло-б-идло»… то житіє твоє – гівно, а зовсім не «повидло»!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Пригоди Марка та Харка
Бурлескний роман.
Всі книжки про Марка та Харка в одній. Сміх та хороший настрій гарантовані
Результати Всеукраїнського конкурсу серед підлітків «Краще літературне оповідання» 2013-2014 років дивіться тут->
Час для читання ще є (Розумні думки розумних людей)